Арбітражний процес
Архітектура
Астрологія
Астрономія
Банківська справа
Безпека життєдіяльності
Біографії
Біологія
Біологія і хімія
Біржова справа
Ботаніка та сільське гос-во
Бухгалтерський облік і аудит
Валютні відносини
Ветеринарія
Військова кафедра
Географія
Геодезія
Геологія
Етика
Держава і право
Цивільне право і процес
Діловодство
Гроші та кредит
Природничі науки
Журналістика
Екологія
Видавнича справа та поліграфія
Інвестиції
Іноземна мова
Інформатика
Інформатика, програмування
Історичні особистості
Історія
Історія техніки
Кибернетика
Комунікації і зв'язок
Комп'ютерні науки
Косметологія
Короткий зміст творів
Криміналістика
Кримінологія
Криптология
Кулінарія
Культура і мистецтво
Культурологія
Російська література
Література і російська мова
Логіка
Логістика
Маркетинг
Математика
Медицина, здоров'я
Медичні науки
Міжнародне публічне право
Міжнародне приватне право
Міжнародні відносини
Менеджмент
Металургія
Москвоведение
Мовознавство
Музика
Муніципальне право
Податки, оподаткування
Наука і техніка
Нарисна геометрія
Новітня історія, політологія
Оккультизм
Решта реферати
Педагогіка
Поліграфія
Політологія
Право
Право, юриспруденція
Підприємництво
Промисловість, виробництво
Психологія
Психологія, педагогіка
Радіоелектроніка
Реклама
Релігія і міфологія
Риторика
Сексологія
Соціологія
Статистика
Страхування
Будівельні науки
Будівництво
Схемотехника
Митна система
Теорія держави і права
Теорія організації
Теплотехніка
Технологія
Товарознавство
Транспорт
Трудове право
Туризм
Кримінальне право і процес
Керування
Управлінські науки
Фізика
Фізкультура і спорт
Філософія
Фінансові науки
Фінанси
Фотографія
Хімія
Господарське право
Цифрові пристрої
Екологічне право
Екологія
Економіка
Економіко-математичне моделювання
Економічна географія
Економічна теорія
Ергономіка
Структура арбітражних судів

П Л А Н стор

Вступ 3


Система, склад і структура арбітражних судів 7

(1 Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації 7

(2 Федеральні арбітражні суди округів 13

(3 Арбітражні суди республік, країв, областей, міст

федерального значення, автономних областей, автономних округів (арбітражнісуди суб'єктів федерації) 20

Висновок 24

Список літератури 26

ВСТУП

З 1 липня 1995 року набув чинності Федеральний конституційний закон
"Про арбітражних судах в Російській Федерації", новий Арбітражнийпроцесуального кодексу Російської Федерації і Федеральний закон "Про введенняв дію Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації ".

Ці акти важливі не тільки для працюючих в арбітражних судах,прокуратурі, адвокатурі, в юридичних службах підприємств та іншихобластях, де можливе зіткнення з діяльністю арбітражних судів,але і для юридичної практики взагалі, враховуючи, що деякі вводятьсяправові конструкції не існували раніше в російському праві. [1]

Мова йде не про поточні зміни законодавства про арбітражнісудах і навіть не про нову редакцію цих актів. У наявності принциповізміни в правовому регулюванні діяльності арбітражних судів, що даєвсі підстави говорити про нове законодавство не тільки за формою, а й позмістом.
Характерно, що нові закони прийняті практично в одному пакеті, щодозволило пов'язати процесуальні новели з судоустройственной реформоюарбітражних судів.

Відомо, що раніше діяв закон про арбітражному суді і
Арбітражний процесуальний кодекс Російської Федерації приймалися не таквже й давно: відповідно 4 липня 1991 та 5 березня 1992 року.

Однак практика показала, що, створюючи в 1991-1992 рр.. Нову судовусистему, законодавець як у судоустройственном, так і в процесуальномуплані зупинився в той раз на півдорозі.

Практично правосуддя в економічній сфері замикалося в місцевихрамках, оскільки вийти за межі юрисдикції арбітражних судів суб'єктів
Федерації можна було тільки через нагляд.

Не кажучи вже про напівадміністративні його характері, треба сказати, щовін виявився настільки перевантажений, що ледве справлявся з головним своїмзавданням забезпечення єдності судової практики на всій території Росії.

Тим часом, економічний простір Росії, яке опосередковується втому числі і через діяльність арбітражних судів, вимагало однаковоюпрактики при вирішенні арбітражними судами різних віднесених до їхпідвідомчості справ поза будь-якої залежності від місць знаходження суб'єктівспору.

виявило також, що деякі традиційні процесуальні інститутине забезпечують в сучасних умовах необхідний рівень оперативного іякісного розгляду справ арбітражними судами. З іншого боку,недостатнім в ряді випадків виявився і діяв рівеньпроцесуальних гарантій захисту прав та інтересів підприємців та іншихсуб'єктів права. [2]

Нове законодавство про арбітражних судах дозволяє подолати цінедоліки. Містяться в Законі новели направлені на те, щоб будь-який зарбітражних судів, що розглядає спори між організаціями,розташованими в різних регіонах Росії, і навіть спори за участюіноземних фірм і компаній, що функціонував як складової частиниєдиної системи. Це означає, що арбітражний суд застосовує єдинематеріальне та процесуальне законодавство, за рівної для всіхможливості оскарження судових рішень і в кінцевому рахунку-судовоїзахисті.

Особливе значення закону полягає в тому, що він є не тількифедеральним законом, але і федеральним конституційним законом, тобтоправовим актом, який володіє після Конституції Російської Федераціїнайвищу юридичну силу. У розвиток конституційних положень у законівстановлено, що всі арбітражні суди Російської Федерації-Вищий
Арбітражний Суд Російської Федерації, федеральні арбітражні суди округіві арбітражні суди суб'єктів Російської Федерації, тобто республік,країв, областей, міст федерального значення, автономної області,автономних округів-є федеральними судами і входять в судовусистему Російської Федерації. Це означає, що судді арбітражних судівокругів і арбітражних судів суб'єктів Російської Федерації, включаючиголів і заступників голів цих судів, призначаються напосаду в порядку, установленому федеральним законом.

1. СИСТЕМА, СКЛАД І СТРУКТУРА арбітражних судів

§ 1 ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД РОССІСКОЙ ФЕДЕРАЦІЇ

Вищою ланкою системи є Вищий Арбітражний Суд Російської
Федерації - найвищий судовий орган з вирішення економічних і інших справ,розглянутих арбітражними судами. Він здійснює у передбаченихфедеральним законом процесуальних формах судовий нагляд за діяльністюарбітражних судів і дає роз'яснення з питань судової практики. ВАС РФє також організаційним центром системи арбітражних судів.

Функцію, компетенцію і повноваження Вищого Арбітражного суду Російської
Федерації можна розділити на кілька груп.

Перш за все, цього судовий орган першої інстанції. У цій якостівін розглядає лише дві групи справ: а) справи про визнання недійсними (повністю або частково)ненормативних актів Президента РФ, Ради Федерації та Державної Думи,
Федеральних Зборів РФ, Уряду РФ, які не відповідають закону іщо порушують права і законні інтереси організацій та громадян; б) економічні суперечки між Російською Федерацією та її суб'єктами, атакож між областями України. Крім того, він розглядає по зновувідкрилися обставинам прийняті ним і що набрали законної силисудові акти. До цих пір Вищий Арбітражний Суд Російської Федерації ніоднієї справи по першій інстанції не розглядав.

Далі, це судовий орган наглядової інстанції, єдиний в системіарбітражних судів країни. Він розглядає справи в порядку нагляду запротестів на що вступили в законну силу судові акти арбітражних судів
Росії.

Крім того, це аналітичний центр системи: вивчає та узагальнюєпрактику застосування арбітражними судами законів та інших нормативних правовихактів, що регулюють відносини у сфері підприємницької та іншоїекономічної діяльності, дає роз'яснення з питань судової практики,а також розробляє пропозиції щодо вдосконалення законів та іншихнормативних актів, що регулюють відносини у сфері підприємницької таіншої економічної діяльності.

Нарешті, це організаційний центр системи: веде судову статистикуі організовує роботу з її відання в арбітражних судах; вирішує в межахсвоєї компетенції питання, що випливають з міжнародних договорів Росії
(насамперед, у частині відносин з вищими господарськими та арбітражнимисудами Співдружності Незалежних Держав); здійснює заходи щодо створенняумов для судової діяльності арбітражних судів, у тому числі з їхправового, організаційного, матеріально-технічного та інших видівзабезпечення, серед яких фінансування судів - своєчасне і в полнмобсязі-займає далеко не останнє місце. Образно кажучи, Вищий
Арбітражний Суд Російської Федерації для системи арбітражних судів країни вцьому плані той же, що і Міністерство юстиції Російської Федерації та йогооргани в суб'єктах Федерації для системи судів загальної юрисдикції.

Структура Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації в данийчас складається з:а) Пленуму;б) Президії;в) судової колегії з розгляду спорів, що виникають з цивільних іінших правовідносин;г) судової колегії з розгляду спорів, що випливають з адміністративнихправовідносин.

Кожна з названих структур Вищого Арбітражного Суду Російської
Федерації діє на базі чітко окреслених федеральним конституційнимзаконом правочинів.

Так, Пленум Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації нині вирішуєнайважливіші питання діяльності арбітражних судів, діє у складі
Голови Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації, йогозаступників та суддів Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації. Уданий час, з 1 липня 1995 року в його складі голови арбітражнихсудів суб'єктів Федерації не входять; та й сам Пленум Вищого Арбітражного
Суду Російської Федерації арбітражні справи не розглядає-ні по першеінстанції, ні в порядку нагляду.

Встановлено, що він, зокрема: а) розглядає матеріали вивченняі узагальнення практики застосування законів та інших нормативних актіварбітражними судами і дає роз'яснення з питань судової практики; б)вирішує питання про виступ із законодавчою ініціативою; в) про зверненнядо Конституційного Суду Російської Федерації із запитами про перевіркуконституційності законів, інших нормативних правових актів і договорів; г)затверджує за поданням Голови Вищого Арбітражного Суду
Російської Федерації членів судових колегій та голів судовихскладів Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації; д) стверджуємісце постійного перебування федеральних арбітражних судів округів; е)затверджує за поданням голів арбітражних судів федеральнихокругів і суб'єктів Федерації суддів, що входять до складу президій цихсуден; ж) затверджує за поданням Голови Вищого Арбітражного
Суду Російської Федерації регламент арбітражних судів і т.д.

Президія Вищого Арбітражного суду Російської Федерації діє вскладі Голови Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації, йогозаступників і голів судових складів Вищого Арбітражного Суду
Російської Федерації, а за рішенням Пленуму до складу Президії можуть бутивведені і судді Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації. Президія
Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації: а) розглядає справи впорядку нагляду за протестами на що вступили в законну силу судові актиарбітражних судів в Росії; б) розглядає окремі питання судовоїпрактики і про результати розгляду інформує арбітражні суди системи.
Якщо Пленум Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації проводить своїзасідання не рідше двох разів на рік, то Президія засідає два рази натиждень. [3]

Судові колегії Вищого Арбітражного Суду Російської Федераціїстворюються з числа суддів Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації,очолюються головами колегій, які за посадою єзаступниками Голови Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації.
В їх функції входить: розгляд справ по першій інстанції, вивчення іузагальнення судової практики, розробка пропозицій щодо вдосконаленнязаконів та інших нормативних та правових актів, аналіз судової статистики тат.д. У судових колегіях Вищого Арбітражного Суду Російської Федераціїутворюються судові склади спеціалізуються на арбітражних справахпевних категорій.

Новим органом у системі є Рада голів арбітражнихсуден, що діє при Вищому Арбітражному Суді Російської Федерації. Цедорадчий орган, він покликаний розглядати питання організаційної,кадрової та фінансової діяльності арбітражних судів Російської Федерації.
Для реалізації прийнятих ним рішень Голова Вищого Арбітражного Суду
Російської Федерації видає накази і розпорядження.

Одночасно при Вищому Арбітражному Суді Російської Федераціїдіє Науково-консультативна рада, завданням якого єпідготовка науково-обгрунтованих рекомендацій з питань, пов'язаних зформуванням практики застосування законів щодо їх вдосконалення.
Положення про цю Раду, як і його склад, затверджуються Головою
Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації.

§ 2 Федерального арбітражного СУДИ ОКРУГ

Замість двухзвенний системи арбітражних судів створена триланковогосистема. Проміжним ланкою між Вищим Арбітражним Судом Російської
Федерації та арбітражними судами суб'єктів Російської Федерації створенідесять федеральних арбітражних судів округів в якості касаційнихінстанцій. Утворено такі округи:

1) Федеральний арбітражний суд Волго-Вятского округу, що здійснює перевірку рішень, ухвалених арбітражними судами Володимирської області,

Івановської області, Кіровської області, Республіки Комі, Костромської області, Республіки Марій Ел, Республіки Мордовія, Нижегородської області, Чуваської республіки-Чаваш Республіки, Ярославської області;

2) Федеральний арбітражний суд Східно-Сибірського округу, що здійснює перевірку рішень, ухвалених арбітражними судами

Республіки Бурятія, Іркутської області, Красноярського краю, Республіки

Саха (Якутія), Республіки Тива, Республіки Хакасія, Читинської області;

3) Федеральний арбітражний суд Далекосхідного округу, що здійснює перевірку рішень, прийнятих арбітражними судами Амурської області,

Єврейської автономної області, Камчатської області, Магаданської області, Приморського краю, Сахалінської області, Хабаровського краю,

Чукотського автономного округу;

4) Федеральний арбітражний суд Західно-Сибірського округу, що здійснює перевірку рішень, ухвалених арбітражними судами Республіки Алтай,

Алтайського краю, Кемеровської області, Новосибірської області, Омської області, Томської області, Тюменської області, Ханти-Мансійського автономного округу , Ямало-Ненецького автономного округу;

5) Федеральний арбітражний суд Московського округу, що здійснює перевірку рішень, ухвалених арбітражними судами міста Москви і

Московської області;

6 ) Федеральний арбітражний суд Поволзького округу, що здійснює перевірку рішень, ухвалених арбітражними судами Астраханської області,

Волгоградської області, Пензенської області, Самарської області,

Саратовської області, Республіки Татарстан, Ульяновської області;

7) Федеральний арбітражний суд Північно-Західного округу, що здійснює перевірку рішень, ухвалених арбітражними судами Архангельської області,

Вологодської області, Калінінградської області, Республіки Калерія,

Мурманської області, Новгородської області, Псковської області, міста

Санкт-Петербурга і Ленінградської області, Тверській області;

8) Федеральний арбітражний суд Північно-Кавказького округу, що здійснює перевірку рішень, ухвалених арбітражними судами Республіки Адигея,

Республіки Дагестан, Інгушської Республіки, Кабардино-Балкарській

Республіки, Республіки Калмикія, Карачаєво-Черкеської Республіки,

Краснодарського краю, Ростовської області, Республіки Північна Осетія,

Ставропольського краю;

9) Федеральний арбітражний суд Уральського округу, що здійснює перевірку рішень, ухвалених арбітражними судами Республіки

Башкортостан, Комі-перм'яцького автономного округу , Курганської області, оренбурзькій області, Пермської області, Свердловської області,

Удмуртської республіки, Челябінської області;

10) Федеральний арбітражний суд Центрального округу, що здійснює перевірку рішень, ухвалених арбітражними судами Бєлгородської області ,

Брянської Галузі, Воронезької області, Калузької області, Курганської області, Липецької області, Орловської області, Рязанської області,

Смоленської області, Тамбовської області, Тульської області. < p> До повноважень арбітражного суду федерального округу відносяться: а)перевірка в касаційній інстанції законності судових актів у справах,розглянутих арбітражними судами суб'єктів Федерації в першому іапеляційної інстанціях; б) перегляд за нововиявленими обставинамиприйнятих ним і вступили в законну силу судових актів; в) звернення до
Конституційний суд Росії із запитом про перевірку конституційності закону,застосованого або що підлягає застосуванню в розглянутому їм справі; г)вивчення і узагальнення судової практики; д) підготовка пропозицій щодоудосконалення законів та інших нормативних правових актів; е) аналізсудової статистики.

При розгляді справи в касаційній інстанції арбітражний судперевіряє правильність застосування норм матеріального права і нормпроцесуального права арбітражним судом першої та апеляційної інстанцій,тобто перевірка йде з питання права, а не факту. [4] У цьому зв'язку недопускається посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставинсправи або постанові суду висновків про фактичні взаємини осіб,що беруть участь у справі, обставин?? їла. Тим самим відновлюєтьсятрадіціональний вигляд касаційного провадження, що існує вбільшості правових систем.

Структурно арбітражний суд федерального округу складається і діє вскладі: а) президії; б) судової колегії з розгляду спорів,що виникають з цивільних та інших правовідносин; в) судової колегії зрозгляду суперечок, що виникають з адміністративних правовідносин.

Президія арбітражного суду округу складається з голови суду, йогозаступників та голів складів суду, а також тих суддів суду, яків якості членів президії суду округу були затверджені Пленумом Вищого
Арбітражного Суду Російської Федерації. Він розглядає питання судовоїпрактики, стверджує членів судових колегій та голів судовихскладів суду і вирішує питання організації суду.

Судові колегії арбітражного суду округу, очолюваніголовами колегій - заступниками голови суду, перевіряють вкасаційної інстанції законність судових актів, що вступили в законнусилу, по справах, розглянутих арбітражними судами суб'єктів Федерації впершої та апеляційної інстанціях, вивчають і узагальнюють судову практику,розробляють пропозиції щодо вдосконалення законів та інших нормативнихправових актів, аналізують судову статистику, а також здійснюють іншіповноваження, передбачені регламентом суду. У судових колегіях судівокругів передбачена можливість створення судових складів з числасуддів, що входять у відповідну судову колегію, що формуютьсяголовою суду округу та очолюваних головами складів,затверджуються президією суду округу.

Досить широкі повноваження голови суду округу. Важливо відзначити, щовін є суддею і в той же час-як голова суду-процесуальної
"Фігурою": здійснює процесуальні повноваження, встановлені
Арбітражним Процесуальним Кодексом Російської Федерації. Як керівниксуду округу, голова: організовує діяльність суду, розподіляєобов'язки між своїми заступниками; формує з числа суддів судусудові склади; скликає президію суду і головує на їїзасіданнях, а також виносить на розгляд президії питання, віднесенідо ведення президії; здійснює загальне керівництво апаратом суду,призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду;представляє суд у відносинах з державними, громадськими та іншимиорганами і т.д.

Необхідно підкреслити, що федеральні арбітражні суди округів звідношенню до охоплених ними арбітражних судів суб'єктів Федераціївищестоящими судами є лише в процесуальному значенні, а ворганізаційному, кадровому та інших значеннях вищестоящим для всіхарбітражних судів суб'єктів Федерації є виключно Вищий
Арбітражний Суд Російської Федерації.

Федеральні арбітражні суди округів дозволяють перенести розглядусправи за межі суб'єкта Федерації і на цій основі зняти будь-які побоювання вупередженості суду. Дають можливість вони в той же час, на відміну відвиробництва у Вищому Арбітражному Суді Російської Федерації, наблизитирозгляд справи до місць знаходження сперечаються, що економічно небайдуже з урахуванням території Росії.

(3 АРБІТРАЖНІ СУДИ республік, країв, області, міста федерального

ЗНАЧЕННЯ, автономної області, автономних округів (АРБІТРАЖНІ СУДИ

СУБ'ЄКТІВ ФЕДЕРАЦІЇ)

Арбітражні суди суб'єктів Федерації належать до нижчого ланцісистеми. Як зазначалося, в суб'єктах Федерації створені і діютьарбітражні суди республік, країв, областей, міст федерального значення,автономних областей і автономних округів. При цьому на території декількохсуб'єктів Федерації судову владу може здійснювати один арбітражнийсуд, на приклад, на території м. Санкт-Петербурга і Ленінградської областідіє одна арбітражний суд. Одночасно судову владу на територіїодного суб'єкта Федерації можуть здійснювати декілька арбітражних судів;однак на практиці поки цього немає. Усього сьогодні в Росії діють 82арбітражних суду суб'єкта Федерації.

Законом встановлені наступні повноваження арбітражного суду суб'єктів
Федерації. Він: а) розглядає в першій інстанції усі справи,підвідомчі арбітражним судам в Росії, за винятком справ, віднесенихдо компетенції Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації; б)розглядає в апеляційній інстанції повторно справи, розглянуті в цьомусуді в першій інстанції; в) переглядає за нововиявленимиобставинами прийняті ним і вступили в законну силу судові акти; г)звертається до Конституційного Суду Росії із запитом про перевіркуконституційності закону, застосованого або що підлягає застосуванню у справі,розглянутому їм у будь-якої інстанції; д) вивчає та узагальнює судовупрактику; е) готує пропозиції щодо вдосконалення законів та іншихнормативних правових актів; ж) аналізує судову статистику.

Структурно арбітражний суд складається з президії та двох судовихколегій - по розгляду суперечок, що виникають з цивільних і іншихправовідносин, і по розгляду суперечок, що виникають з адміністративнихправовідносин. При цьому слід зазначити, що через обмеженучисельності суддів у ряді малозавантажених арбітражних судів суб'єктів
Федерації не завжди є сенс створювати повнокровні судові колегії, аіноді це просто неможливо.

Президія арбітражного суду суб'єкта Федерації, що діє у складіголови суду, його заступників, голів судових складів і тихсуддів, яких у цій ролі затвердив Пленум Вищого Арбітражного Суду
Російської Федерації, затверджує за поданням голови суду членівсудових колегій та голів судових складів суду; розглядаєпитання судової практики та інші питання організації роботи суду.

Судові колегії арбітражного суду суб'єкта Федерації, очолюваніголовами колегій - заступниками голови суду, розглядають упершої та апеляційної інстанціях усі справи, підвідомчі арбітражнимсудам в Росії, за винятком справ, віднесених до компетенції Вищої
Арбітражного Суду Російської Федерації, вивчають і узагальнюють судовупрактику і т.д. В арбітражному суді суб'єкта Федерації створюються судовісклади з числа суддів, що входять у відповідну колегію, а в тих судах,де колегій немає, з суду цього суду.

Закон надав широкі повноваження і голові арбітражного судусуб'єкта Федерації, що є, як і голови судів обох вищихланок системи, і суддею та самостійної процесуальної "фігурою",здійснює процесуальні повноваження, встановлені Арбітражним
Процесуальним кодексом Російської Федерації. А як керівник суду, він:а) організовує діяльність суду; б) розподіляє обов'язки між своїмизаступниками; в) формує судові склади; г) скликає президію суду іголовує на її засіданнях, а також виносить на розглядпрезидії питання, віднесені до ведення президії; д) здійснює загальнекерівництво апаратом суду, призначає на посаду та звільняє зпосади працівників апарату суду; е) представляє суд у відносинах здержавними громадськими та іншими органами і т.д.

Законом також передбачено, що голова арбітражного судусуб'єкта Федерації має право брати участь у засіданнях органівдержавної влади відповідного суб'єкта Федерації. Необхіднопідкреслити, що в даний час - з 1 липня 1995 року - в одномуарбітражному суді будь-якого суб'єкта Федерації діють як би двасамостійних у процесуальному відношенні суду - першої та апеляційноїінстанції, у той час як до цього Вищі арбітражні суди республік вскладі Росії могли розглядати справи в порядку нагляду. Сьогодні ж всебез винятку арбітражні суди будь-якого суб'єкта Федерації за своїмиповноважень, колу і характеру розглянутих справ і т.д. рівні міжсобою.

ВИСНОВОК

Такі структура і компетенція кожної ланки системи арбітражних судів
Росії. Зрозуміло, мова йде про структуру судів у процесуальному значенні.
Діяльність кожної структури і в цілому кожного арбітражного судузабезпечує апарат суду. Він відповідно до закріпленими закономфункціями: а) організує попередній досудовий прийом осіб, які беруть участьу справі; б) приймає і видає документи, засвідчує копії документівсуду, виробляє розсилку та вручення документів, перевіряє сплатудержмита, судових витрат, що підлягають внесенню на депозитний рахунок суду,а також арбітражних штрафів; в) сприяє суддям у підготовці справ дорозгляду у судових засіданнях; г) веде облік руху справ і термінів їхпроходження в суді, здійснює зберігання справ і документів; д) вивчає таузагальнює судову практику; е) готує пропозиції щодоудосконалення законів та інших нормативних правових актів, проводитьінформаційно-довідкову роботу; ж) веде статистичний облік у сферідіяльності суду; ж) здійснює матеріально-технічне забезпеченнясуду, соціально-побутове обслуговування суддів і працівників апарату суду.

Важливо відзначити, що працівники апаратів всіх арбітражних судів країнизнаходяться на федеральній державній службі і права, обов'язки,відповідальність працівників апаратів всіх арбітражних судів Росії іумови проходження ними державної служби встановлюються законами таіншими нормативними актами про федеральній державній службі. Потрібнопідкреслити, що більш детально компетенція і обсяг правомочностей іобов'язків структкрних підрозділів - процесуальних та які відносяться доапарату-більшості арбітражних судів країни закріплюються у положеннях процих підрозділах, що затверджуються в самих судах або головою суду,або президією суду.

З усіх інших гілок судової влади система арбітражних судів найбільшзавершена у своєму розвитку. Зрозуміло, може розглядатися питання простворення нових судових колегій в арбітражних судах всіх трьох ланоксистеми, наприклад, колегії з вирішення справ про неспроможність
(банкрутство) підприємств, колегії з вирішення податкових спорів та ін Аленавряд чи вже сьогодні доцільно створювати четверте ланка системи -рай (міськ) арбсуд; у всякому разі, відповідного наукового забезпечення цяідея поки не має, хоча в принципі сенс у цьому є.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

n Конституція Російської Федерації. Коментар. М.: Юрид.лит., 1994р. n Федеральний конституційний закон "Про арбітражних судах в Російській

Федерації", Арбітражний процесуальний кодекс Російської Федерації.

М.: "Ось-89", 1995р. n Коментар до Арбітражного процесуального кодексу Російської

Федерації. М.: Юрід.фірма КОНТРАКТ, 1995р. n Бойков Ю. Нове законодавство про арбітражних судах// Рос.юстіція

, 995г., № 8, стор.10 n Яковлєв В., Юков М. Нове в діяльності арбітражних судів// Закон,

1995р., № 9, стор.52 n Баталова Л. Окружні арбітражні суди-тільки на благо// Закон,

1995р., № 9, стор.58 n Андрєєва Т. Федеральний конституційний закон "Про арбітражних судах в

Російської Федерації"// Господарство і право, 1995р., № 9, стор 15 n Майкова Л. Нове в арбітражному законодавстві// Економіка і життя,

1995р., № 37, стор.33 n Дем'яненко Ф. Касаційна інстанція в системі арбітражного судочинства// Економіка і життя, 1995р., № 37, стор.33
-----------------------< br>[1] О. Бойків. Нове законодавство про арбітражних судах// Рос.юстіція, №
8, 1995р., С.10
[2] О. Бойків. Нове законодавство про арбітражних судах// Рос.юстіція, №
8, 1995р., С.10
[3] Т. Андрєєва. ФКЗ "Про арбітражних судах в РФ"// Господарство і право, № 9,
1995р. с.18
[4] Ф. Дем'яненко. Касаційна інстанція в системі судочинства// Ек. іж. , № 37, 1995р.


Теги:Структура, арбітражних, судів