Арбітражний процес
Архітектура
Астрологія
Астрономія
Банківська справа
Безпека життєдіяльності
Біографії
Біологія
Біологія і хімія
Біржова справа
Ботаніка та сільське гос-во
Бухгалтерський облік і аудит
Валютні відносини
Ветеринарія
Військова кафедра
Географія
Геодезія
Геологія
Етика
Держава і право
Цивільне право і процес
Діловодство
Гроші та кредит
Природничі науки
Журналістика
Екологія
Видавнича справа та поліграфія
Інвестиції
Іноземна мова
Інформатика
Інформатика, програмування
Історичні особистості
Історія
Історія техніки
Кибернетика
Комунікації і зв'язок
Комп'ютерні науки
Косметологія
Короткий зміст творів
Криміналістика
Кримінологія
Криптология
Кулінарія
Культура і мистецтво
Культурологія
Російська література
Література і російська мова
Логіка
Логістика
Маркетинг
Математика
Медицина, здоров'я
Медичні науки
Міжнародне публічне право
Міжнародне приватне право
Міжнародні відносини
Менеджмент
Металургія
Москвоведение
Мовознавство
Музика
Муніципальне право
Податки, оподаткування
Наука і техніка
Нарисна геометрія
Новітня історія, політологія
Оккультизм
Решта реферати
Педагогіка
Поліграфія
Політологія
Право
Право, юриспруденція
Підприємництво
Промисловість, виробництво
Психологія
Психологія, педагогіка
Радіоелектроніка
Реклама
Релігія і міфологія
Риторика
Сексологія
Соціологія
Статистика
Страхування
Будівельні науки
Будівництво
Схемотехника
Митна система
Теорія держави і права
Теорія організації
Теплотехніка
Технологія
Товарознавство
Транспорт
Трудове право
Туризм
Кримінальне право і процес
Керування
Управлінські науки
Фізика
Фізкультура і спорт
Філософія
Фінансові науки
Фінанси
Фотографія
Хімія
Господарське право
Цифрові пристрої
Екологічне право
Екологія
Економіка
Економіко-математичне моделювання
Економічна географія
Економічна теорія
Ергономіка
Шпори з ботаніки. Водорості
1. мікобіонти в основному сумчасті гриби, також частина базидіоміцети. для гіф характерний верхівковий ріст. гіфи, переплітаючись, утворюють плектенхіму (помилкову тканина). є також жирові гіфи гіфи септірованние. ті, хто шукає, що охоплюють, рушійні гіфи фікобіонти у більшості зелені водорості (пологи требуксія, палмелла, кладофора та ін размн. поділом і автоспорамі), також з-з водорості (носток, Анаб, глеокапса, хроококкус, стігонема гормогоніі і спори не утворюються), желтозеление водорості - гетерококкус. розмноження: вегетативне за допомогою ділянок слоевище, а також соредій (кл. водорості, обплетені гіфами гриба, обр-ся всередині слоевище) і Ізіди (горбкуваті вирости, вкриті корою, містять обидва компоненти) безстатеве мікобіонта - в пікнид утворюються пікноконідіі, статевий процес вивчений недостатньо, аналогічний п.проц. сумчастих грибів (1 думка пікноконідіі опл-т архікарп; 2 думку опл-е зредуковано: у аскогоне ядра групуються в дікаріони, з кіт. разв-ся сумки, на їхню дозріванні вони зливаються в "2n" ядро, потім мейоз з обр-м "n"-ядер, навколо яких форм-ся сумкоспор. Чергування ядерних фаз: "n", "2n" і дікаріон), у базидіальних грибів вивчено ще менше. у сумчастих разв-ся плодові тіла 2 шляхами.
2. (11) (діатомов.в) представники відділу специфічні - над протопластів є чохлик з 2 стулок - «кришечки» - епітекі і дрібної «баночки» - гіпотекі. водорості мікроскопічно малі, бентосні і планктонні ф. в залежності від конфігурації клітини різна симетрія, на цій основі систематика: центричних (> 2 площин симетрії) і пеннатние (тільки 2 площині). кл. оболонка не гомогенна, система точок і штрихів на оболонці - систематична ознака. у багатьох колоніальних є вирости для з'єднання др.с ін деякі бентосні пір'ясті здатні до активного руху. ц/пл постінному тонким шаром, больш.часть кл. зайнята вакуолі. хроматофори постінні (1,2,?), жовта і жовто-бура забарвлення (хлорофіли "a", "c",? -,?-каротин, фукоксантин), зап.піт.в-ва волютін і хрізоламінарін. розмноження вегетативним поділом (гіпотека добудовується). статевий процес у пеннатих діатомей кон'югація (ядро ділиться на 4, 3 відмирають, 1 переходить і запліднює неподв.ядро інший водорості, потім зигота, кот. перетворюється на ауксоспору, кот.превращается в вегетативну кл.); у центріч. оогамія.
піннулярія живе в прісних водоймищах, бідних вапном, размн.вегетатівним поділом, підлогу. пр. кон'югація (редукційний поділ ядер і протопластів з обр-м 4 "n"-клітин - зошити, 2 зливаються, ост-і відмирають, обр-ся "2n"-зигота, з кіт. разв-ся нова особина)
3. пігменти
відділ
хл
фікобеліни
каротиноїди
кр
a, d
ФЦ, афц, фе
?-каротин, зеаксантин, антеракс, кріптокс, неокс, лютеїн, віолокс
зелен
а, b


Діат
а, з

> Фукоксантин
бурі
а, з

Кр + фукоксантин
з-з
а
ФЦ, афц, фе

талломи
монадние (1кл + джгутики), амебоідние (1кл + ложноножкі), пальмеллоідная (общ.слізь), 1 неподв.кл., нитчасті, разнонітчатие, пластинчасті, ценобіальние, сціфональние (багатоядерних кл), сіфонокладальние (багатоядерні нітч.талломи)
4 кліті. органоиди кл. оболонка: целюлоза в осн (у с-з муреін, у Діат пектин, у червоних карбонат кальцію), цитоплазма постінному шаром в осн.
ап-т Гольджі; хроматофори різноманітні за формою, варіює в з-ти від відділу водоростей + Джгутики
хроматофори в осн. займають постінному положення, м.б. чашоподібними, кільцеподібними, циліндричні, пластінч. хлоропл. 2 слойні, сприяння з. матрикс, в якому розташовані тилакоїди, що утворюють ламелли або грани (якщо між тилакоїди отс-т пр-во). є піреноіди, хЕПС - мережа мембран. у зелених крохмаль откл-ся в хлоропласти, у ост - в ц/пл
5 екологічний. групи водоростей 1) планктонні (ширяють у товщі води) прісноводні (Діат, зел, з-з) і морські (Діат) 2) нейстонні (поверхнева плівка) 3) бентос (дно, субстрат) макроскопічні бурі морські і ніжні з-з 4 ) наземні в осн. в теплому кліматі 5) грунтові (едафон), на глибині декількох см 6) водорості гарячих джерел 7) водорості снігу і льоду (кріофітон) 8) водорості солоних водойм (до 300 г/літр солей) 9 вапняні водорості (мікроскопіч, в осн. з-з)
6 хроматіч. адаптація - здатність водорості змінювати своє забарвлення під впливом кольорового освітлення. на більш. глибині червоні в., на малій зел., бур. і з-з
8 виділяють 2 гіпотези походження еукаріотів: 1) сімбіотіч. (кл.-сімбіотіч.орг-м, що виник з МОР-ва багатьох орг-в, напр. хлоропласти-прокаріотіч. водорості, мітохондрії анаеробні бактерії). на користь цієї теорії говорить те, що ці органели напівавтономні, мають свою ДНК, РНК, і рибосоми. антібакт. антибіотики гальмують разв-е цих органел, але не діють на зростання самої клітини. ф/синтез з-з як у еукаріотіч. водоростей. 2) не сімбіотіч. походження, аргументи перенесення? в хлоропл. і набір пігментів, синтез ряду ферментів мітохондрій регулюється ядром, отс-т достатню схожість між кл. з-з і хлоропластами.
походження еукаріотів з-з-тупикова гілка еволюції?!, метушня. в процесі усл-а і спеціалізації органел. 1) поява ядра і хлоропластів. з'являються червоні водорості (отс-т жгутикові ст., примітивні хлоропласти, особливий набір пігментів) 2) поява джгутиків, (з цим пов'язана поява еукаріотичних жгутикових водоростей) і звідси ускладнення йде в декількох напрямках - поява хлорофілу "b", "c", "d" (у раст.) і втрата ф/синт. пігментів і перехід до гетеротрофного харчування. зі зміною пігментного складу йде і зміна джгутиків. ускладнення водоростей пов'язане з першим напрямком - появою доп. хлорофілів. звідси розвиток водоростей йде за 2 напрямками «буре» і «зелене». «Буре» х-ся переважанням бурих пігментів, зап.піт.в-во ламінарін, у «зелених» переважає зел. пігменти, зап. п. в-во крохмаль, від «б» пішли золотисті, бурі, діатомові, пірофітові - у них виникла низка Приспи-й, що з'явилися пізніше у наземних р-й за іншим механізмом (сітовідние трубки бурих). від «зел» пішли евгленовие, харові, влас. зелені, «зел» водорості - вихідна ф. для наземних р-й (ті ж пігменти, крохмаль).
9 CYANOPHYTA (з-з водорості)
відносять одноклітинні, колоніальні, нитчасті водорості, розл. пофарбовані в з-ти від пігментів (хл "a", синій фікоціан і аллофікоціан і червоний фікоеритрин) пігментації і відсутність жгутикових стадій зближує їх з червоними. по цитологічним ос-му вони включені до прокаріотів
систематика:
кл. хроококковие (колоніальні і 1-кл ф.)
мікроцістіс, глеокапса
кл. хамесіфоновие (1-кл і нитчасті)
дермокарпа, пашерінема, хамесіфон
кл. гормогоніевие
пор. осціллаторіевие (нітч. гомоцітние ф.) осціллаторія, тріходесміум, спіруліна
пор. ностоковие (гормогоніевие з гетероцітнимі нерозгалужених нитками з помилковою. розгалуження) Анаб, носток, калотрікс, рівулярія,
пор. стігонемовие (гетероцітние з наст. розгалуження) стігонема, мастігокладус. ос-ть в повторенні морфологческіх стадій при розвитку.
походження з-з 1-кл. предок-> хамесіфоновие і хроококковие -> осцілляторіеподобние-> осцілляторіевие, ностоковие, стігонемовие

10 особливості бурих водоростей (кр.х-ка)
ос-ти хлоропласта - пігменти: хлорофіли a, с, каротиноїди -?-каротин, зеаксантин, антераксантін, неоксантін, фукоксантин, віолаксантін. хЕПС прис-т. ламелли з 3 тилакоїдів. отс-т грани, піреноід виступає з хлоропласта у вигляді нирки. зап.пр-т ламінарін і манить (6-атомний спирт)
ос-ти джгутиків - джгутики гетероконтние (передній довший заднього), гетероморфние (передній пір'ястий, задній бічевідний). джгутики характерні тільки для гамет і зооспор, у дор. отс-т. стигма не пов'язана зі джгутиком.
ос-ти стінки кл - сост.із целюлози і значної частки пектинів
є альгінову к-та, здатна ослизнюється
типи талломов одноклітинні, колоніальні, нитчасті отс-т, більшість видів має ложнотканевий них металів
розмноження (см.размн-е Водрем) - вегетативне (+ виводкові нирки), безстатеве (у фукусових отс-т), статевий - оогамія, гетеро *, з *. розл. варіанти ЖЦ: ізоморфні, гетероморфний,
ЖЦ бурих водоростей
ЖЦ ектокарпуса: на спорофіт виникають одногніздня і многогнездная зооспорангіі. в першому після мейозу утворюються гаплоїдні зооспори, по-друге диплоїдні. гаплоїдні проростають у гаметофіту, що несуть многогнездная спорангіі - гаметангіі. гамети копуліруют, зигота проростає в диплоїдний спорофіт. диплоїдні зоосп. відразу проростають з обр-м диплоїдного спорофіта
ЖЦ діктіоти: на спорофіт виникають одногніздня спорангіі - тетраспорангіі, в яких після редукційного поділу утворюються тетраспори, які проростають у гаплоїдні гаметофіту, жіночі утворюють Сорус оогоній, чоловічі утворюють Сорус Антеридій. одножгутіковие сперматозоїди запліднюють я/кл. зигота виростає в диплоїдний спорофіт. зростання гаметофіту і спорофіта суворо верхівковий, наростання дихотомічне.
ЖЦ ламінарії: на спорофіт розвиваються Сорус зооспорангіев, в яких після редукційного поділу утворюються зооспори, які виростають в мікроскопічні гаметофіту, муж. з Антеридій і дружин. з оогоній. запліднена сперматозоїдом я/кл негайно проростає з утворенням спорофіта.
               бурі водорості (сіст. + х-ка)
кл.ізогенератние
пор.ектокарповие
пор.сфацелляріевие
пор.кутлеріевие
пор.діктіотовие.
кл.гетерогенератние
пор.ламінаріевие (пр-ли ламінарія, аллярія, Макроцистіс, нереоцістіс). х-но складну будову таллома: філоід, каулоід, Ризоїди, властивий «листопад»
кл.ціклоспоровие
пор.фукусовие наіб.ізв.пр-ль Sargassum
12 сцеплянкі (кон'югатів) порядок десмідиєві
одноклітинні, рідше нитчасті форми. клітини складаються з двох симетричних половинок - полуклеток різної форми. майже у всіх є перетяжка в площині симетрії. стінку 2-шарова, пронизана мережею пір. здатні до слабкої руху. ядро знаходиться в обл. перешийка, сполуки. 2 клітини. розмноження поділом кл. в площині симетрії, стать. процес кон'югація. пр-ли клостеріум, космаріум, еуаструм. поділ як у діатомових,
кон'югація клостеріума: в площині симетрії розвиваються відростки, які утворюють коньюгаціонний канал, усередині якого зливаються протопластів кл. у шв. кл після цього розходяться (при цьому додатково протопластів кл. також ділиться, утворюючи «подвійні» зиготи. при проростанні копуляціонное ядро редукційно ділиться, залишаються життєздатними з 4 ядер 2.)
кон'югація десмідіума: нітч. водорість, нитки кіт. скручені по спіралі, оточені слизовим чохлом.
13 харові (заг. х-ка: них металів харових типу, складно диференційований на вузли, міжвузля і колотівками гілок, безстатеве размн-е отс-т, підлогу. Процес оогамний (по альбому), ЖЦ диплонтному варіанту, мейоз гаметіческого типу) вкл - т 1 пор. харові (charales) (2 сем. вимерлих) завжди стоять вертикально, висота 20-30 см (до 1м), розгалуження мутовчатое, стебла необм. наростання, зростання листя обмежений. є кора. закріплюються на субстраті з допомогою многокл. розгалужених Ризоїди. кл.оболочка цнллюлозная, в зовнішніх шарах карбонат кальцію. У постінному шарах цитоплазми хроматофори без піреноідов. Глибше інтенсивний рух ц/пл. вегетативне р-е за допомогою бульбочок знизу вузлів. Розпод. у прісних водах зі слабкою течією і песч. або мулистим дном.
14 порядки кл. ізогенератние
пор. ектокарповие [ЖЦ ектокарпуса: них металів у вигляді жовтувато-бурих кущиків до декількох см завдовжки, сост. з сланких по субстрату ниток, від кот.отходят вертикальні нитки з 1 ряду клітин, рясно розгалужені. Зростання ниток дифузний, верхівковий, Інтернейрони в з-ти від виду. Безстатеве размн-е зооспора, разв-ся на "2n"-рослині в 1-гнездной спорангіях, перед обр-м суперечка про-т редукційний розподіл, тобто зооспори гаплоїдний, виростають в гаметофіту. На них у многогнездная спорангіях обр-ся гамети (зовні однакові, по поведінці чоловік. І жін.) Дружин. гамета виділяє пахуче в-во, прівл.муж.гамети, які крутяться навколо неї, потім 1 запліднює, а зигота проростає в диплоидное рослина. Т.ч. присутній ізоморфна зміна генерацій. Також є нейтральні спорангіі, спори з яких відразу проростають у спорофіт]
пор. сфацеляріевие (ЖЦ аналогічно ектокарпусу)
пор. кутлеріевие
15 кл.равножгутіковие, пор.сіфоновие. в порядок об'єднуються водорості сифонові типу будови (отс-т кл. перегородки, іноді виникають при підставі орг.размн-а). Талль часто великих розмірів, зовні диференційований, формально є 1 кл.с товстою оболонкою, ц/пл постінному, центр.вакуоль безперервна (пігм. альфа-, бета-каротин, лютеїн, віолаксантін, неоксанітн, і 2 особливих - сіфонеін і сіфоксантін ). Розмноження вегетативне та статеве, безстатевого размн-а у більш-ва немає. Пол.проц. в осн. Гетерогамний, рідше ізогамний, водорості диплонтному, мейоз гаметіческій, у деяких виявлена зміна генерацій (ізо-, гетеро-)
 бріопсіс росте на невеликій глибині, прикріплюючись до каменів, від повзучого кореневища, закріпленого на субстраті Ризоїди відходять товсті вертикальні нитки, від яких відходять своєрідні «пір'я» - розгалужені пір'ясто нитки. Вегетативне розмноження за допомогою відділення «пір'їнок». Гетерогамний статевий процес (гамети розрізняються). Пір'ячко перетворюються на гаметангіі. Є однодомна і дводомні види бріопсіса (1-в одному гаметангіі, 2-на разниз гаметангіях). Що вийшли з гаметангіев гамети копуліруют, зигота утворюється тільки при 18-24 ° С, зигота проростає в протонами, кот.содержіт 1 гігантське ядро, через кілька місяців протонема проростає або в Гаметофіт бріопсіса (однофазний цикл розвитку бріопсіса) або вміст протонеми розпадається на зооспори з вінцем джгутиків (двофазний ЖЦ з гетероморфной зміною поколінь - гаметфоіт і протонема (редуц.спорофіт)). Тип р-я з-т від температури. Мейоз зооспоріческій.
Ацетабулярія складається з стебла 3-5 см і колотівками гілочок зверху і лопатевою Ризоїди знизу. Наприкінці циклу розвитку утворюється колотівками з гаметангіев (можуть зростатися, формуючи капелюшки або парасольки). Ядро знаходиться в Ризоїди до утворення гаметангіев, після ж воно ділиться і маленькі ядра зі струмом ц/пл потрапляють в наметангіі, де утворюються цисти, в яких після редукції. поділу обр-ся двужгутіковие ізогамети, зигота проростає в диплоидное раст-е. Ацетабулярія становить інтерес для розл. експериментів з ядрами.

16Кл.равножгутіковие, пор.хлорококковие
Входять розл. коккоідние ф.: однокл, колоніальні і ценобіальние. Ф.кл.: Цитоплазма займає всю порожнину клітини, в ній знаходиться хроматофора чашовидної з піреноідом, 1 ядро, отс-т жгуткік, стінма і сокр.вакуолі. (у сіточки велика центр.вакуоль). безстатеве розмноження зооспора і автоспорамі. Пол. відс. ізо-, гетеро-, оогамгний. В з-ти від типу безстатевого размн-я ділять на зооспорових хлорококкових і автоспорових.
зооспоровие хлорококковие пр-ль водяна сіточка (встр-ся в чіст.проточних водоймах) - макроскопічна (до 30 см) і> ценобіальная водорість. ціліндріч.клеткі з'єднуються по 3, утворюючи мережу. безстатеве размн-е - зооспора (рухаються деякий час всередині мат. клітини, потім втягують жг і з'єднуються в нову дочірню сетоску, кіт звільняється після розриву стінки мат.кл). статеве р-е: ізогамний пол.процесс-двужгутіковие ізогамети обр-ся так само, як і зоосп,. гамети виходять чз отвір в стінці мат.кл, (під ел. мікроскопом помітна різниця в буд-і гамет - один з них має ел-щільну апікальної шапочку), потім гамети копуліруют, зигота покр.оболочкой, накопичуючи жир, потім проростає, утворюючи 4 двужгутіковие зооспори, які поплававши деякий час равз-ся в багатокутну кл - поліедр, кот.разрастается, стаючи багатоядерним, вміст розпадається на двужгутіковие зоосп, кот. складаються в молоду зародкову плоску. сіточку.
автоспоровие хлорококковие пр-ль хлорелла, хроматофора чашовидної, безстатеве розмноження автоспорамі (після розриву материнської кл.) у хлорели відсутній статевий процес, характеризується швидким темпом розмноження, в її кл.обільно накопичуються зап.продукти, вітаміни та антибіотики
17 (~ 24). РОЗМНОЖЕННЯ БАГРЯНОК
Статеві органи (гаметангіі)
Антеридій?
Одноклітинний циліндрик на короткій ніжці, містить спермаціі, у яких відсутні джгутики
Карпогон?
У вигляді колбочки - вузька частина - тріхогіна - ниточка, широка частина - черевце. розвивається на карпогоніальних гілках, сприяння з-т 1 я/кл
спермаціі уловлюються тріхогіной (кл. Флорида), при її відсутності черевцем (бангіевие). ядро спермація проникає в черевце, де зливається з я/кл.
розвивається зигота: а) ділиться на нерухомі карпоспори; б) з черевця виростають гілки-ся нитки - гонімобласти, кл. яких дають по одній карпоспоре (а, б - бангіевие); в) з осн-я черевця карпогона виростають після опл-я ообластемние нитки, кот-е ростуть на зустріч ауксіллярним кл. підростаючи до них, між ними формується повідомлення. по ообл.нітям йдуть зиготи (перед обр-м нитки зигота ділиться множеств.мітозом). в місці злиття утворюються дікаріони - 1 ядро аукс.кл. і зигота. при злитті аукс.кл. і ообл.ніті обр-ся цістокарпій - випинання, до якого переходить ядро зиготи. з цього випинання відходять нові нитки - гонімобласти, на кот. разв-ся карпоспори - це друге покоління - карпоспорофіт. к/сп, потрапивши у воду дає тетраспорофіт, в його кл. зигота ділиться на 4 тетраспори, кот.попадают у воду, обр-я спорофіт.
Безстатеве розмноження моно-і тетраспорамі, що утворюються на спорофіта
пігментів більше, ніж у с-з: хлорофіли a, d; каротиноїди -?-каротин, зеаксантин, антераксантін, кріптоксантін, неоксантін, лютеїн, фікобеліни - фікоеритрин, фікоціан і аллофікоціан. червоні мають хроматофори, але їх тилакоїди поодинокі. зап.в-во - багрянковий крохмаль, відкладається у вигляді зерен незалежно від хроматофорів і піреноідов.
Флориді Талломи - рідко коккоідние, частіше разнонітчатимі, переважають ложнотканевие.
Кл.покрита оболонкою, яка містить пектин і целюлозу, є вкл-я вапна. хроматофори різноманітної форми.
 При діленні клітин залишаються неутолщенние місця - I пори, кл. одне і багатоядерні
Флориді більш еволюційно розвинені.
18 зелені водорості
особливості зелених водоростей (кр.х-ка)
ос-ти хлоропласта - пігменти: хлорофіли a, b, каротиноїди -?-каротин,?-каротин, зеаксантин, антераксантін, неоксантін, лютеїн, віолаксантін. хЕПС отс-т. ламелли з 3,6,20 тилакоїдів. є грани, піреноід всередині хлоропласта. зап.пр-т крохмаль
ос-ти джгутиків - ізоконтние (однакової довжини), ізоморфні. є у дорослих р-й (кл. равножгутіковие) і у зооспор і гамет. стигма не пов'язана зі джгутиком.
ос-ти стінки кл - складається з целюлози, майже не ослизнюється
ос-ти талломов (типи) - різноманітні, переважають монадние, коккоідние, нитчасті і пластинчасті
розмноження (см.размн-е Водрем.) - вегетативне, безстатеве (у кон'югатів відсутній), статевий - оогамія, гетеро *, з *. розл. варіанти ЖЦ: ізоморфні, гетероморфний, гаплонтний, диплонтному.
Сіст.зелених: кл.собственно зелені = равножгутіковие
пор.вольвоксовие (вольвокс, хламідомонада)
пор.тетраспоровие
пор.хлорококковие (зоо-і автоспоровие)
пор.улотріксовие
пор.едогоніевие
пор.сіфоновие
пор.сіфонокладовие
кл.коньюгати
пор.мезотеніевие
пор.зігнемовие
пор.десмідіевие
кл.харовие пор.харовие (charales)
19 едогоніевие включає нитчасті водорості, клітини яких на кінцях мають ковпачки. Пр-ль едогониум (aedogonium), поширений повсюдно, талій неветвящіеся нитки, в зрілому стані свободноплавающіе, у молодому закріплені на субстраті. Центр кл.занят вакуоль, сама кл.одета тонкою оболонкою, ц/пл постінному, містить 1 ядро, хроматофора сітчастий циліндричний, багато піреноідов. Безстатеве размн-е великими зооспора, обр-ся по одній з усього вмісту клітки. Після розриву оболонки зооспора повільно спливає? Потім закріплюється на субстраті і витягується в нитку. Пол размн-е оогамное, є двостатеві і одностатеві види опле-е -> мейоз -> ооспори -> зооспора -> взр.растеніе (гапл.)
20 улотріксовие них металів у вигляді простої нитки, складеної з одноядерних кл.ілі у вигляді пластинок, в процесі онтогенезу розвивається з нитчастих пр-ль улотрікс (нітч) і Ульв (пласт) нитка улотрикса складається з ряду клітин, одягнених товстою оболонкою, під якою знаходиться постінному ц/пл, сприяння з-я пластинчасті хроматофори, оперізуючі клітку зсередини у вигляді незамкнутого кільця. У хроматофора кілька піреноідов, в ц/пл 1 ядро, центр кл.занят вакуолі. Всі кл, крім базальної однакові, а вона служить для прикріплення до субстрату. Чи здатні ділитися, можуть утворювати репродуктивні кл., При безстатевому обр-ся зооспори (16-32), при статевому обр-ся двужгутіковие гамети, стать. Процес ізогамний, рослини дводомних. Гамети копуліруют з обр-м 4-жгутиковой зиготи, вона кріпиться на субстраті, -> спорофіт -> зооспори.
Ульва спочатку як улотрікс, потім платівка з гофрованими краями. Статеве розмноження 2-жгутикові гамети, безстатеве 4-жгутикові зооспора, вегетативне - ділянками таллома ..
21 кон'югатів, (сцеплянкі) отл.прізнакі отримали таку назву за коньюгаціонний статевий процес (буває сходова кон'югація і бокова)
 3 порядку: мезотеніевие (них металів одноклітинний циліндричний); зігнемовие (них металів нитчастих); десмідиєві (одноклітинний талій, завжди складається з 2 полуклеток.).
особливості!: відсутні жгутикові стадії, тобто безстатевого розмноження з зооспора немає; розмноження вегетативне

23 до вольвоксовим відносять монадние одноклітинні і колоніальні, а також ценобіальние водорості, рухливі протягом вегетативної життя. Хламідомонада типовий пр-ль, мешкає в дрібних прісних водоймах. Кл.сферіческой форми, оболонка щільно прилягає до протопластів, на передньому кінці має 2 джгутика, за допомогою яких плаває. У ц/пл розташовані 1 ядро, чашовидної хроматофора, в який занурені піреноід і очко, а також є скоротливі вакуолі, знаходяться спереду кл. При пересиханні легко переходять пальмеллоідное стан, втрачаючи джгутики. За сприятливих умов х.размножается безстатевим шляхом: клітина зупиняється, протопластів, що залишилися від клітини ділиться до 8 частин, які виробляють джгутики і виходять назовні після ослизнення стінки мат.клеткі у вигляді зооспор, відрізняються лише розмірами. Після нетривалого зростання цикл повторюється. Запліднення в більшості випадків ізогамний. Гамети утворюються так само, як і зооспори. У багатьох вольвоксових клітини, що мають будову хламідомонади, з'єднуються в ценобіі. Найбільш високо організований вольвокс (великий шар? До 2-3 мм). Число клітин від 500 до 60000. внутрішня порожнина зайнята рідиною. Клітки з'єднані між собою плазмодесмамі. при безстатевому розмноженні утворюються колонії всередині материнської. Клітини, кот.дают дочірні колонії, називаються гонідіі. Пол.процесс вольвокса оогамія. Двужгутіковие сперматозоїди запліднюють яйцеклітину. Зигота деякий час мешкає, при проростанні ядро редукційно ділиться, але життєздатним залишається тільки 1 ядро.

25 ціклоспоровие верхівковий ріст таллома, безстатеве розмноження отсутствунт, статевий процес оогамний. Статеві органи розташовуються в поглибленнях таллома - скафідіях. Найбільш складно диференційований них металів у саргуссума. Мейоз гаметіческій, статеві клітини виходять з отвору скафідія, запліднення відбувається у воді, зигота проростає в диплоїдний талія. Вегетативне розмноження призводить до утворення величезних скупчень талломов саргассума (Саргасове море).
Фукус має плоский них металів дихотомічний розгалужених, довжиною до 1 м. вздовж лопатей проходить жилка. Талль наростає верхівкове. При розмноженні кінці таллома здуваються, утворюючи скафідіі. я/кл виділяють в-во, що привертає сперматозоїди.
27 мужоція, спірогира, сцеплянка
хроматофора мужоціі у вигляді плоскої осьової платівки з декількома піреноідамі, у спірогира у вигляді стрічок, розташованих в цитоплазмі, опоясує клітку по спіралі, у зігнеми зірчасті хроматофори з великим піреноідом
спірогира має нитчастих талій, обривками якого вона розмножується вегетативно, пол.процесс природно кон'югація - гетероталлічние особи розташовуються паралельно др.др., виникають вирости, що ростуть назустріч др.др. в місцях стику утворюються копуляціонние канали. Протопластів переходять від «чоловік» до «дружин» особи. У гомоталлічних видів бічна кон'югація. Утворюється зигота, яка після періоду спокою ділиться на 4 частини, з яких лише одна проростає в нову сосбь.

Теги:Шпори, ботаніки, Водорості